А що таке правда і хіба її можна оцінювати?Є речі,які варто залишати такими які вони є...Не задавати зайвих запитань і не вдалятись  в ніякі подробиці...Нехай "правда" для кожного буде тим,що він сам для себе хоче взяти чи усвідомити(взалежності від випадку).Тому що, я впевнена, ніхто ніколи не знайде спільного висновку...Скільки людей- стільки думок.Нехай наша віра і наша моральність сама відповість на це.

Отредактировано Створіннячко (2007-06-24 01:11:56)

незнаю..... я привык валить всьо в глаза и на прямую!....возможно я не прав......но ето моя суть!....а правду опеределить очень просто!....люди всьотки врут много...но я им не верю....и всегда видно что он лжет!

снесхождение написал:
тому запитаю у відповідь! А хотіли би Ви, наприклад, дізнатися про своє майбутнє, повністю про своє майбутнє, своє життя
і коли помрете? Адже лише так ви можете точно знайти сві сенс життя, чи ні?

Хотіла б...Якби я знала що там впереді я б зробила все ,що від мене можливо,лиш би змінити там все на краще...

от нет я с тобой не согласен........больше все го мучений.....от того что знаеш кто и когда умрет ...а изминить не имееш права.....поскольку....нарушая обычный ход событий.......ты приведеш к тем последствиям.....которые могут ссвети тебя с ума!

Чомусь ми завжди думаємо,що якшо нам колись дадуть шанс дізнатись про щось з свого майбутнього і щось змінити на краще - то це обов'язково призведе до чогось поганого...Колись дивилась дуже хороший фільм- фантастика ,звісно, але зі смислом...Суть в тому,що ми просто боїмось змін і наш страх викривлює реальність тих подій,які відбуваються.Просто потрібно не боятись ,а  діяти! Міняти щось - це зовсім не погано.І знати про те,що буде наперед- теж.Інколи це дуже корисно,бо якми міг мати такий дар- то б зміг допомогти багатьом людям,незавжди собі- але іншим.А це добре.як на мене...Можливо,не кожний готовий для такого просто...І не всі ми сильні...Кожному своє? Чи не так?

Повернемось до запитання "Як оцінити правду?З чого почати?".Все,щоб ми не починали повинно виходити з нашого єства,із середини...Тому найкраща оцінка чого небудь це дозволити собі відчути ...Тому що ми від природи складені так,що не можливо ввести в обману наші справжні інстинкти,ті,які закладені в нас ще від створення першої людини.Просто їх потрібно відкрити,випустити на волю і довіритись тим почуттям...На мою думку,це і є оцінка правді.Не потрібно нічого ускладнювати і шукати якихось методів, все геніальне дуже просто...Правда,нам -людям,важко із цим змиритись.Ми прагнемо істини.А вона поруч-на відстані руки...але часто ми лінуємось протянути руку щоб взяти своє.Нам увесь час хочеться чогось грандіозного і недосяжного.Ми створюєм собі ілюзії,які потім видаєм за правду...І ці ілюзії стало звичним замінником правди-першопочаткової,такої,яка була дана нам на початку.Це майже те саме як еволюція людини...Спочатку ми були одні- а тепер зовсім інші..Але якшо копнути глибше- то знайдем багато подібностей...Може змінитись лиш оболонка- а не внутрішня цілісність.Люди-це люди.А правда-це правда.єдина відмінність у всьому цьому полягає в тому,що скільки є людей-стільки є правд і істин.Можливо,так було завжди,ніколи не було однієї правди чи істини,чи того і того...Як кожен з нас відчуває по-різному -так і все у нас різне,хоча, і з вигляду відразу не помітиш.Просто на речі потрібно дивитись не просто з відкритими очима,а з такими,ніби ти шось розглядаєш під мікроскопом...Всі деталі до найменшої.Такшо оцінити правду можна за допомогою відчуттів, а почати треба з себе самого...

МЫ всьо равно не можем быть уверены в правдивсти и искренности нашего собоседника!

Як кажуть:" Довіряй, але перевіряй" .Якшо ти не можеш бути впевнений в своєму співрозмовнику,то просто завжди будь на крок вперед від нього ... І ще, я вірю,що навіть у кожній брехні є доля правди. Такшо якби її не приховували, вона всерівно випливе.

А два кроки не занадто велика відстань? Я,по своїй природі, рідко коли підпускаю до себе людину ближче ніж на відстань витянутої руки,така вже я є, але мені здається,що випередивши когось на два кроки - віддалить тебе від людини, а як тоді можна бути щирим?