сейчас мы с тобой говорим немножко о разных вещах!.......но ет не важно!.....глпавное что ты сама всьо понимаеш!
Маленька людина самотність
Сообщений 21 страница 40 из 44
Опрос
Поделиться222007-07-21 01:49:45
Яна Кандова
БОЛЬ
Боль съедает меня. Бьет изнутри большой кувалдой, ударяет в самый центр, а от него по цепной реакции распространяется по всему телу. Так бывает, когда кидаешь камень в тихую гладь пруда. Камень тотчас идет на дно, но от того места, куда он упал, разбегаются круги - чем дальше от центра, тем шире. Каждая клеточка меня содрогается от боли и мне никуда от нее не деться - она внутри меня, она со мной, она - это я. Я - боль. Мы с ней неразделимы...
Что такое боль? Ты, человек, читающий эти строки, знаешь, что такое боль? Если не знаешь - скомкай этот лист бумаги и выброси его на помойку (именно там ему и место) и продолжай радоваться жизни, пока ей это не надоест, и она не уступит право радовать тебя смерти.
Ну, а если знаешь - расскажи о ней. Опиши ее, ведь ты знаешь, что это такое. Что ты можешь о ней сказать? Какой звук ты можешь издать, помимо всхлипа, стона или плача? Может, ты скрежещешь зубами? Тогда это придает разнообразие твоей речи, но... где же сами слова?
Ты, наверное, сильный, очень сильный, человек, знающий, что такое боль, раз ничего не говоришь о ней. Ты не издаешь ни звука. Твои глаза не плачут, и грудь твоя не стонет. Твой рассказ - молчание.
Но тогда как мы узнаем о том, что тебе больно?
Поделиться232007-07-25 20:50:56
Мне кажется, что опять наступает зима,
Что весна никогда не придёт,
Мне кажется, что с этим и я умерла...
Почему? Никто не поймёт.
И я не буду вам объяснять,
Не потому, что времени нет,
Просто чувство другого сложно понять,
То есть мне объяснять проку нет.
Поделиться242007-07-29 20:14:17
Тікаю в нікуди...
Поделиться252007-07-31 18:00:54
Одиночество... То что у меня сейчас в нутри. в принципе и вокруг меня.... Но блин я борюсь до упора. а так хочется опустить руки удрать далеко -купить себе дом и жить так. одиному..............................................................................................................
Поделиться262007-08-13 21:27:13
Маленька людина самотність...Що ще тут скажиш?
Поделиться272007-08-20 03:13:35
самотність від розлуки...розлука від самотності..складно все це якось...а жити то хочеться...
Поделиться282007-08-20 03:13:48
Небо затянуто рваными тучами.
Месяц мелькает изгибом лука.
Злая бессонница снова замучает,
А ещё больше – с тобой разлука.
Сердце неровно стучит в ожидании,
Сколько продлится ещё эта мука?
Если б могла сократить расстояние,
Как это больно с тобой – разлука…
Поделиться292007-12-14 20:07:50
Віршик гарний але тема не така.......НЕ ТО!!!!!!!
Поделиться302007-12-14 23:24:39
Віршик гарний але тема не така.......НЕ ТО!!!!!!!
возможно ты погарячился!
Поделиться312007-12-15 16:24:21
Вибачте мене не те читав..............
Я згодний з самим першим віршиком...Там правда наглядні приклади життя.
Поделиться322007-12-30 02:46:49
хех....
Поделиться332008-01-15 19:06:43
Створіннячко, почитав я твої розмови і вислови.... класно!
Мені сподобалось...от тобі зачьот!
Поделиться342008-03-04 01:27:29
Створіннячко, почитав я твої розмови і вислови.... класно!
Мені сподобалось...от тобі зачьот!
дякі
Поделиться352008-03-04 01:30:45
замітила за собою ,що я сама собі створюю самотність...повідштохувала всіх від себе...не підпускаю...якась така озлобленість ,що не властиво для мене...мій найкращий друг зара то ноут то телефон.так не можна...треба шось міняти...хоча знайомих в мене доволі і я завжди серед них,але вони-це ше один засіб втечі в самотність....з такими темпами здичавію....*(
Поделиться362008-03-06 18:47:07
да в мене тож таке буває(((
не ми такє .. такими бути примушує життя та вчінки які робимо ми та інші...
Поделиться372008-03-08 02:13:46
жах...якась знов така розгубленість як і перед тим як вперше їхала до кийову...Впринципі не все в мене там і погано , і хорошого чимало є, і жити впринципі мені там хочеться....Але побула тиждень дома- і всьо.ностальгія...Згадала чимало багато з колишнього життя...Сумно то...Деяких друзів мені явно ніким і нічим незамінити...Мені бракує дешо з того,що я мала тут...Але по-суті тут я теж вже чужа...Принаймі я так відчуваю...От тільки і там я чужа...загубилась серед створених собою світів...Мда..і таке буває...Що ж робити? Знов втеча в самотність? Добре,шо хоть зара весна...Мож сонячне світло і тепло не дадуть мені так у все це погрузитись?
Поделиться382008-08-15 01:23:12
самотність...хех....а пішла б вона ... самотніми ми будемо лиш тоді коли нам не буде навіть сказати чи написати комусь про то шо нам самотньо...саме найменше ,що вже не дає мені бути одненькою в цьому світі - це цей форум....адже сюди про свою самотність я можу написати в любий час...(головне шоб в той час нет був =)) ) хоть і примітивний,але вихід із критичної ( самотньої) ситуації....я йду на позітіФ =))
Поделиться392008-11-14 23:51:14
пройшлв мій позітіф...знов прийшов етап гнітучої самотності...но нічо..хех..прорвемся...
Поделиться402009-02-25 02:36:09
я і не самотня - і водночас відчуваю певний смуток,бо не відчуваю тієї віддачі якої хотілось би...заплуталась я в цьому житті, в своєму житті для себе...хочу ,щоб знайшовся той - хто б це все розпутав...а поки сумую за тим,що колись було,за тим,що відчувала і відчуваю...єдина хороша риса,яка в мені ще живе- це те,що я не перестаю любити...от тільки б ...але ...