Про нас, і про все |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Про нас, і про все » Те що ти думаеш, то і пиши » Повага, до батьків...
Досить часто зустрічаюся, з таким питання, що дитина (знайомий, товариш), не поважае своїх батьків. Я вважаю, що це не те що не правильно, а взагалі ... такого бути не має. Кожен повинен поважати своїхь батьків - любити. Навь коли вони не завжди праві.
А як на вашу думку, наскільки повага до батьків важлива?
Я вважаю, що важливіших за батьків не має бути нікого......не розумію тих людей що вважають навпаки.....
((( не розумію і не поважаю.....((
Батьки нам дали життя, виховали нас, нічого для нас не жаліють...обмежують себе у всьому для нас...віддають останнє....
Батьки....це святе, ..........ми дух наших батьків...ми їхня кровинка....Вони радіють коли ми радіємо.....вони завжди поруч, і розрадять в біді....допоможуть.....
За батьків життя віддам....!!!!!!!!!! Кажу свідомо!!!!
Отредактировано Roksana (2007-04-21 15:48:30)
Так........ повага до батьків мусить бути! І не буду лукавити що для мене на першому місті стоїть такисім"я........Люблю сестру, бабусю що виховує мене вже восьмій рік, матір котра важко працює за кордоном! Але вібачте мені..............батька свого я б вбив................те що він зітворив, з мамою, коли вона була вагітна меньшою сестрою, за те що обявившись спробував мене скалічити! За весь той біль що пережив! Лишень в одному я можу подякувати в тому що він натворив..............це те що в мене є життя! і те що я є такий як є.! оскільки кожна людина...................а собливо діти форсуються під впливом сімейного стану!
Дякоючи йому: Я навчився виживати в важких умовах, дякоючи йому, я став таким, мене можна рахувати людиною, і дякоюючи тій ситуації яку він сотворив в сім"ї.............я відчуваю людей оскільки цьому прийшлося вчитися самому, тому я навчився краще! По суті мій поклон йому оскільки дякоючи йому все склалося саме так!
питання перше "чому більшість піпилю ни паважають батьків"
відповідь на мою думку накльовуєцця сама собою..... як батьки виховали, які головні засади надали дитині, на таких засадах і виросла, і тепер батьки пожинають плоди власних рук... а таких дітей реально шкода...
2 Roksana
Батьки нам дали життя, виховали нас, нічого для нас не жаліють...обмежують себе у всьому для нас...від дають останнє....
Не плутай мляцтво з ситуацією 
, а саме, що не батьки нам життя дали, а БОГ, батьки були лиш інструментом появлення дитини на світ цей...
Батьки піклуються, хочуть як найкраще зробить власним дітям, інколи і обмежуючи себе... Але тре й батькам обмежувати дітей і не у всьому потакати, щоб діти самі шось пробували кумекати що куди і до чого... а не йти просто на готовеньке...
Одним словом, проблема батьків і дітей - одвічна проблема......
Батьки піклуються, хочуть як найкраще зробить власним дітям, інколи і обмежуючи себе... Але тре й батькам обмежувати дітей і не у всьому потакати, щоб діти самі шось пробували кумекати що куди і до чого... а не йти просто на готовеньке...
Одним словом, проблема батьків і дітей - одвічна проблема......
Да тут я полностью согласен! хотя не факт что есть семьи где нет таких проблем!
Да тут я полностью согласен! хотя не факт что есть семьи где нет таких проблем!
Каждая семья - это, как говорили при СССР, отдельная ячейка общества, отдельный индивид(семья) который необходимо рассматривать отдельно, но в одночасье необходимо рассматривать в целостном варианте, а не только дети, или мать, или отец...
Покрайней мере відали в сокращенном варианте нашу дребедень!
... я не поважаю людей, які не поважають своїх батьків - це 1... так різні бувають ситуації в сімях... проте в даному випадку потрібно розглядати кожен окремо...
в загальному... буває так, що батькі можуть завдати нам болю через "надмірне" піклування... життя є життя..
Одне я знаю точно... я завжди любитиму і поважатиму їх..
адназначна!!!
Согласен, с тобою!.........но как быть с отцом который бросил семью, ради какойто мады, притом, один двухлетний сын, и мать беременна дочкой, там чьота не пятом месяце...
А через некотрое врмя точнее, через 15лет, он появился, приехал из другой страны, и начал ставить притензии, мол ты мой сын, ты мне чьота должен!............какой ето нах.... батя, досих пор жалее......что тогда ему тока один нож, засобачил в ногу, по привычке тренировок!.................и что не загнал второй по глотке,............Не навижу таких уродов, их надо истреблять и запретить размножатьса......
Да маму, я ей некогда не выскажу многово, но для меня она самое дорогое, после сестры, как бы там не было, ее я тоже пактически не знаю........от так.....а сестра для меня самое родное!
Я кви тут всі гарно пишете про батьків, про маму особливо... Аж завидно стало... А в мене ужасні стосунки з мамою... Я її непереварюю... І вже точно що не поважаю і не люблю... Вона мені тільки псує життя... І то все бла бла бла що вона народила і виховала нічого порівняно із тим скільки вона нервів з"їла за життя...
Яка я погана ? еге ж?
Яка я погана ? еге ж?
...ніхто не каже що погана... просто бувають різні випадки....
в світі не може все бути ідеально...
закон збереження енергії... в чомусь "-", в чомусь "+"
Я кви тут всі гарно пишете про батьків, про маму особливо... Аж завидно стало... А в мене ужасні стосунки з мамою... Я її непереварюю... І вже точно що не поважаю і не люблю... Вона мені тільки псує життя... І то все бла бла бла що вона народила і виховала нічого порівняно із тим скільки вона нервів з"їла за життя...
Уважать родителей, это так же тяжело как и им уважать Нас... Частенько останавливаюсь и понимаю, что у меня дома "Свой стилет в шкафу", но я не могу сказать что я уважаю свою мать... Она это не заслужила... Вообщем как и я не заслужил того что бы она уважала меня. Любить родителей. Да в глубоко в душе ну очень глубоко.
Отношения между родителями и детьми очень сложны и уважение должно быть, но очень часто его не и причинной тому есть только мы сами, наше общение и отношение друг к другу!!!
да кожна сімя то ПАТЬОМКИ...і у кожного є свій шкилет у шафі....у мене іноді теж буває думка що моя мама мені все життя нерви їсть і я тіки нервуюсь із-за неї...але коли її нема поряд то я відчуваю що вона мені дуже рідна....з татом у мене інші відносини...він далеко і ми рідко бачимся ( а може це і добре)
И ВСЕДКИ ПОДТВЕРЖДАЕТЬСА ФРАЗА ЧТО МОЛ РОДСТВЕНИКОВ НАДО ЛЮБИТЬ НА РАСТОЯНИЕ!
ну тут справа не то як зачасто бачити...а яке ставлення до них....от татову 3 жінку я не люблю...як вона до мене так і я до неї...і я то готова в очі сказати...але люблю тата і поважаю його вибір...
але тут більше піднята тема БАТЬКИ і ДІТИ....як то буває..і як нема поваги дітей до батьків у нашому суспільстві....а хтось був прав...так як мама нікому ми не потрібні...і навіть за то що вона нам дала життя ми повинні бути їй вдячні і поважати її за те!
с етим я согласен, но всьоже уважение, к родителям должно быть чьобы там не случилось!
Еще раз сегодня с утра убедился, что у родителей приходит время, когда Уважать становится тяжело!!!!!!!!!!!!!
Незнаю я както тут с вами питаюсь развить ету тему, просто смотрю, как оно к сожален6ию я не могу сказать онозначно!......не привык я к родителям, могу сказать одно что хоть со своей бабушкой я не всегда в согласие........но я ее не то что уважаю как старшего человка......я просто ее люблю!
Вы здесь » Про нас, і про все » Те що ти думаеш, то і пиши » Повага, до батьків...