Феникс
ок..тогда обьясни как етот бред по пьяне попал сюда в пол первого дня...если уж по пьяни то он был бы ночью...так что не отмазывайся!

баля ..наеш Феникс , чего я хочу?..
-Хочу чтоб ти все таки написал книгу ( без комментариеф) и подарил мне!
вот такое я б читала... 

А ти віриш мені?

Віриш ,що кохання чи  просто почуття людей ,це все не просто так ..

Що у всьому є своє логічне пояснення , що людина у більшості випадків бачить те ,що сама хоче побачити..

А я вірю ..знаєш чому.. я розкажу..

Останнім часом я змінююсь, ти подумаєш перехідний вік, та ні ,я б так не сказала ..просто хочеться змінити цей світ хоч на крапельку в кращій бік .. можливо змінюючи себе своє ставлення до речей до життя я чогось доб’юсь у цьому житті … або хоча б у цьому питанні..

Я почала розуміти ,що не обов’язково кохати когось , достатньо кохати ,чи  краще – любити ,світ в якому ти живеш .. змінити ставлення до людей, та до їх та своїх вчинків було не так то і просто..

Але розуміючі ,що багатство у нас під ногами забуваєш про все і милуєшся цим кольоровим світом : надзвичайно безмежним небом , деревами ,як не просто нічого не роблять , а які живуть своїм життям і допомагають нам, та всьому простому та надзвичайно живому ,що ми зустрічаємо кожного дня.. Після того ,коли кожного ранку проходячи одну і ту саму місцевість , людина не замічає нічого , я нарешті навчилась бачити кожного дня щось нове та цікаве, для мене вже не просто це сірий асфальт , а світ по якому я ходжу ..

Я стараюсь посміхатись не тільки людині  ,але і природі , навіть не знаю, напевно ця весна вплинула так на мене , а можливо я просто подорослішала  і почала звертати увагу на дійсно прекрасні речі які оточують нас …

Що я можу сказати , лиш те що, слід дивитись простіше на світ , на людей , бо світ сам по собі простий і прекрасний, а людина з кожним своїм кроком у майбутнє ,у цивілізацію ,у світ техніки ,ускладнюю світ не знаючи до чого це призведе ..

Тому прошу звернути увагу на прості речі за якими ховається щось приємне та  яскраве , що досі не помічали ми…

Не слід ховати своїх емоцій чи почуттів .. достатньо поділитись з природою всім що тримаєш у собі.. бо не кожна людина може стати частинкою природу і зрозуміти тебе..

і знову я бачу свої помилки...
колись коли мені показували вірші .. казала що гарний вірш..
і людині явно було не приємно.. але я не розуміла чому..
а тепер коли мені кажуть що в мене гарний вірш.. і я його
перечитую і відчуваю біль чі просто неприємність..
і не бачю там нічого гарного, розумію тих людей...
не спорю ви не винні бо кожен читаючи вірш бачить
його по-своємуі розуміє по-своєму..
тепер бачу що крім того що до людей вертаються їх вчінки
погані чі хороші .. інколи вони вертаються у тих самих речах..
і де добре.. бо людина може оцінити себе..
і побачіти свої помилки.. і постаратись виправити їх..

( сорь Феникс..)

посмішка яка щохвилина .. вона безумовно прекрасна..
але це не завжди істина посішка це якась ніби маска у більшості випадків..
посмішка має бути щирою та відкритою з почуттями .. 
що таке правдива цілеспрямована щаслива радісна та яскрава посмішка? 
що таке закоханна усмішка?
це посмішка.. коли ти дивишся людині в очі не просто людині,яку
поважаєш та цінуєш, а людині яку насправді любиш всім серцем..
і цей погляд у вічі пробуджує посмішку зовсім іншу,
не повсякденну...в ній щось є..,щось романтичне та мрійливе,
в ній є серце і є душа..цю закохану посмішку можна намалювати
чі сфотографувати..але це все не те..це все просто гарно,
але воно не є живе, не є щасливе..
я думаю мене зрозуміють люди які кохали по-справжньому,
і відчували на собі цю прекрасну мить- це поєднання,
цю щасливу іскру в очах яка чарує та заводить...
усмішка це частинка прекрасного у нашому чудовому світі..
де нажаль не часто цінують відкриті почуття та правдиві стосункі.. 
де частіше сміються з інших людей інколи навіть з друзів.. не дивлячісь за собою..
та своїми вчинками... так жити тяжко..але ніхто не казав що буде легко...
то може все-таки ми станемо людьми.. по відношенню одне до одного..
а не будем залишатись тваринами і діяти за інстинктами і де-яких ситуаціях..
можливо не будемо допускати тих помилок .. які допускаєм..
можливо на данному етапі.. часто в хаосі.. роблячі якісь висновки.. 
зробимо один єдиний висновок всі разом.. змінимо все на краще.. 
і будем посміхатись всьому чарівному .. що є у наших руках і що не помічаєм ми...
можливо все це звучіть оманливо.. і ніхто не прислухається до моїх вражень від цього світу..
але і можливо що люди якім потрібно..підкреслять у моїх словах для себе щось цінне..
і це для мене буде кроком ..а для людини це стане великим кроком до досягнення її цілі чі мети до покращення її духовної особистості...