Десь там брехня закінчується знов,
І правда розвива коріння.
Маленький хлопчик уперше бачив кров,
Лишатись там, щоб стати другом дивного створіння.
Цей тонкий лід між правдою й брехнею,
Душі спіраль, тепліша за вино.
Зефірна ніч, залякана, над нею,
Тяжке життя , з ефектом доміно...
Чужа невидима стріла у голуба попала,
Хтось невідомий ніжно цілив в нього.
Вона мою стрілу в секунді розірвала,
Щоб не згубить життя творіння цього.
Рука з піску, що з неба впала випадково,
Людей смішних накрила наче пух.
Ті люди сонце чистили і досить загадково,
Холодний крик, це десь кричав розбитий дух.
Повір у себе, як в тебе вірю я!
Повір у себе , як в себе віриш ти!
І знай, у тебе є сім’я....
Ви разом всі й досягнете мети ....
Найгірше , це в житті мети не мати,
Щоб темрява знущалась над душею.
Можливо лиш для цього варто покохати,
Щоб ця душа, хоч часом, не плакала одною.
---------------------------------------------------------------------
Коли так небо близько до землі,
Іржавий біль під танець дощового пилу.
В душі її пливуть маленькі кораблі,
Так щиро й безнадійно прагнучи до миру.
Таким близьким здається щастя запах ,
Що так миттєво на крила підіймає.
Чарівний принц, у сніжно-білих латах,
Себе віддасть і скаже що кохає....
Весни цієї листя білий снігопад,
Накрив тебе і повністю поглинув.
Усе життя пішло на новий лад,
Таємний страх і біль, навіки вас покинув...
Тепер для вас відкрите озеро ночей,
І десь на озері твоє ім’я із літер.
Потоне принц у глибині твоїх очей,
Прокинетесь від сну, коли подує ніжний вітер ...
------------------------------------------------------------------
Сніжинка падає з небес,
Це холод вбив когось тепер…
Він це зробив для однієї із принцес,
Хоча той хтось ще не помер…
Легенький подих в далечінь
Лишав малюнок на вікні,
Таємно, стерла його тінь
Принцесі полишавши у вісні…
Фортепіано і митець,
Два пристрої, що мріють про принцес
Один із них невдаха і стрілець,
А інший просто вірний, наче пес ..
Щоразу він вражався силі вроди
Хоча й не розумів чому все так,
Долаючи найважчі перешкоди
Він залишав на собі знак …
«Невже сьогодні й він помре?»
Тепер питала всіх вона,
А їй казали : «Все мине..»
Це не закінчена війна ….
ну от для початку трійки віршів вистачить. За грамотність не судіть))) головне сенс))) гг ...пишіть..критикуйте... залежно від відгуків виставлю ще абож ні)
