Ніколи не ганялась за чужими  "ідеалами" і не створювала собі...Часто,коли мене питали,які хлопці мені подобаються, я не знала,що відповісти, бо люди ж різні бувають, і не обов"язково ,якщо сьогодні мені подобатиметься світленький мачо в реперських штанах,то завтра я не зверну уваги на чорненького неформала...Просто в кожній людині ми шукаєм,щось рідне своїй душі,тілу...Інколи знаходим щось частково...А інколи взагалі нічого і не знаходимо...Насправді,зараз у мене з"явився ідеал людини...Людини з якою мені б хотілось бути, в якій мене влаштовувало впринципі все...І цей "ідеал" залишиться в моїй пам"яті назавжди, але не буду більше  шукати подібних йому,тому що людину замінити не можливо...Тому не варто себе обманювати...Доля така штука,що ніколи не знаєш шо від неї очікувати...Вона дарує тобі "ідеал" і сама ж в тебе його і відбирає,недаючи встигнути розчаруватись в ньому і створити собі новий...Але добре той факт,що тобі є з чим порівняти...Я про почуття...Хоча кожну людину ми відчуваєм по різному і ставимся до неї ж аналогічно,перед тим як зробити якусь дурницю,ти вже напевно будеш знати,що то не твоє...або навпаки,що так- ті почуття справді щирі...